нахохлившаяся девчонка на остановке, делающая быстрые затяжки, спрашивающая зажигалку женщина на крыльце… 

Женщина с сигаретой раздражает ваш взгляд? Вы еще не привыкли к тому, что женщины в этом, как и во многих других вопросах, ведут себя наравне с мужчинами?

У статті з позицій сучасної соціальної психології, ґрунтуючись на даних літератури та результатах власних досліджень, проаналізовано феномен куріння тютюну. Показано соціально-психологічну обумовленість та соціокультурну закономірність виключної поширеності куріння у сучасному суспільстві. Значну увагу приділено проблемі реклами тютюнових виробів. Окреслено раціональні підходи до психотерапії куріння.

За даними ВООЗ, щороку від захворювань, пов’язаних з тютюнопалінням, помирає 4 млн. чол. або 1 людина за кожні 8 секунд. В усьому світі ця шкідлива звичка є однією з найголовніших причин смертності, яку, за бажання, людство могло б відвернути. Але якщо така ситуація продовжуватиметься й надалі, 500 мільйонів людей або 9 % населення світу ризикує померти від куріння. Адже цигарки стають основною причиною смерті та інвалідності в усьому світі і забирають більше життів, ніж СНІД, туберкульоз, дорожньо-транспортні пригоди, вбивства і самогубства разом взяті. Курці, у більшості випадків, скорочують своє життя на 10–15 років.

Як правило, більшість людей на запитання про негативні наслідки куріння відповідають ствердно: мовляв? ми добре знаємо, що куріння є дуже шкідливим для нашого здоров’я. Але чи дає рівень їхніх знань підстави стверджувати про свідоме ставлення до власного здоров’я та вибору способу життя? Давайте розглянемо цю проблему більш детально, опираючись на показники, які демонструють, наскільки шкідливе й небезпечне куріння проти інших причин смертності й захворюваності.

Перше березня – Міжнародний день боротьби з наркоманією та наркозлочинністю. До цього дня члени Миргородської молодіжної ради вирішили провести вуличну акцію «Світ без наркотиків – територія життя». Мета акції - привернути увагу жителів Миргорода до проблем, які несе страшна і підступна хвороба – наркоманія.

Єгипетські дослідники спростували поширену думку про те, що тютюновий дим в кальяні через фільтрацію водою завдає набагато меншої шкоди здоров'ю, ніж дим звичайних сигарет. 

Паління - вид побутової наркоманії, найбільш поширена форма якої - нікотінізм - палити тютюн. Про куріння, у суспільстві існує дуже багато помилкових даних. Ми неодноразово чуємо навіть таке: курити корисно, у кожної людини є в тілі нікотин, тому, що організм людини сам його продукує. Це брехня! Нічого корисного в палінні немає. Люди іноді плутають одне з іншим. У цій ситуації плутають нікотин з нікотиновою кислотою. Нікотинова кислота - це різновид вітаміну B3, в промисловості з нікотину отримують нікотинову кислоту. А організм людини нікотинову кислоту отримує завдяки синтезу амінокислот (амінокислоти - складові, «цеглини» білків), зокрема від триптофану. Тобто куріння, як спосіб поповнити організм нікотиновою кислотою, помилково докорінно.

Наркотики - це, по суті своїй, отрути. Вплив наркотиків і їх дія залежить від величини дози. Невелика кількість збуджує (посилює активність). Більша кількість діє заспокійливо (пригнічує активність). Ще більша кількість наркотиків діє як отрута і може вбити. Вплив наркотиків на людину, можна виявити у багатьох сферах діяльності. 
Це правильно для будь-якого наркотику. Просто у кожного своя доза, хай там буде кава, миш'як або метамфетаміни. Впливають наркотики на людину різнобічно. 

Наркотики блокують всі відчуття, як приємні, так і небажані. І, хоча наркотики можуть мати короткочасний бажаний результат у випадках, коли потрібно впоратися з болем, вони знищують здібності і жвавість розуму і затьмарюють думки. Так діють наркотики. 
Впливають наркотики за певним сценарієм, але у кожної людини є вибір: бути мертвим з наркотиками або залишитися живою без них. 

Алкогольні отруєння посідають чільне місце серед побутових отруєнь і в останні роки, за даними провідних токсикологічних центрів, мають тенденцію до збільшення. Це цілком збігається з даними щодо частоти отруєнь алкоголем, отриманими Київським токсикологічним центром, що розташований на базі Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги (2002 р. – 
356 отруєнь, 2005 р. – 579).